<< Главная страница

НАС ЗБИРАТИ КАМIННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15799


Коли киïвський князь Володимир прийняв християнство i хрестив своïх пiдданих, вiн перш за все побудував храм-палладiум духовну охорону всiєï краïни. Нею стала перша на Русi кам'яна киïвська Десятинна церква, присвячена Богородицi й поставлена поряд iз княжими палатами; освячував церкву Киïвський митрополит Леонтiй, а ïï першим настоятелем став за Нестором-лiтописцем Анастасiй Корсунянин. Будiвництво церкви було завершено 996 року майже 1010 рокiв тому. данi, що освячено Десятинну церкву 11 чи 12 травня i що цей день став першим помiсним рiчним християнським святом на Русi.Богородичний Десятинний храм (назва походить вiд десятини всiх княжих доходiв, якi жертвувалися на цю церкву) став високим зразком для схiднослов'янських зодчих подальшого часу. Вiн вважався чи не чудом свiту: русини-су- часники та мандрiвники-iноземцi порiвнювали його з небесами такий вiн був великий, просторий, спрямований уверх i так гарно прикрашений фресками, незрiвнянними вiзантiйськими мозаïками, мармуровими колонами, шиферними рiзьбленими плитками, фiгурними карнизами тощо.
У цьому свiтi однi будують храми, iншi ïх руйнують. Уперше Десятинну церкву зруйнували татаро-монголи (XIII ст.). Через 400 рокiв митрополит Петро Могила повелiв Десятинну церкву Пресвятия Дiви, находящуюся у ворот киïвських, викопать iз мрака i открить днiвному свiту. Тодi до однiєï з уцiлiлих стiн храму було прибудовано церковку в пам'ять про стару святиню; 1842 року за проектом росiйського архiтектора В. Стасова тут була зведена велика (однак менша за церкву князя Володимира) Десятинна церква, яку 1936 року пiдiрвали бiльшовики. Iз того часу церква тисячолiтньоï давнини майже щезла з лиця землi наче перевелися в народi високi майстри, наче нiкому й нi за що бiльше молитися пiд величними склепiннями Десятинноï!
Щойно вийшла з друку гарно iлюстрована книга Мати церков руських. Десятинна церква в Києвi настав час ïï вiдродити, укладена архiєпископом Димитрiєм Рудюком, намiсником Свято- Михайлiвського монастиря, ректором Киïвських духовних академiï i семiнарiï (владика Димитрiй iсторик, закiнчив iсторичний факультет Киïвського нацiонального унiверситету iм. Т.Шевченка, кандидат богословських наук). Його книга це ще одна спроба переконати суспiльство, владу, фахiвцiв у необхiдностi вiдбудови Десятинноï. Книга мiстить чимало репродукцiй, насичена яскравими iсторичними фактами, цитує думки лiтописцiв, видатних людей. Остання частина книги невеликий, але добiрний альбом Мати церков руських, який переконливо демонструє генетичне походження киïвських, чернiгiвських, новгородських, смоленських та iнших храмiв паросткiв Богородичноï церкви.
Iдея вiдбудови церкви спричинилася до ще одного подiлу украïнського суспiльства частина науковцiв та полiтикiв (а вiрнiше науковцiв- полiтикiв) енергiйно противиться воскресiнню з попелу Десятинноï церкви. Одним iз приводiв (не причин) є начебто нагальна необхiднiсть вивчення фундаментiв Володимировоï Десятинноï церкви для наших науковцiв виявилося замало 70-ти рокiв! Хоча йдеться, нагадую, про першу кам'яну християнську церкву Киïвськоï Русi, яка згадується чи не в усiх давнiх пам'ятках. Але повернемося до фундаментiв. Загальновiдомо, що вiдбудова храму зовсiм не обов'язково приводить до знищення його залишкiв: iснують стандартнi технологiï не тiльки ïхнього збереження, але й забезпечення доступу до них. Так робиться в усьому свiтi в подiбних випадках.
Другий аргумент проти вiдбудови Десятинноï є бiльш серйозним це неможливiсть, за браком iнформацiï, точно й детально реконструювати стародавню церкву. Так воно i є. Попри це, Десятинну церкву можна досить точно вiдтворити за зразками вiзантiйських церков X столiття (вiзантiйських зодчих аж нiяк не можна звинувачувати у надмiрному розмаïттi). Типовi риси вiзантiйськоï архiтектури того часу добре вiдомi сучасним археологам, iсторикам, мистецтвознавцям. Нагадаємо також, що в Константинополi (Стамбулi) та в iнших мiстах колишньоï iмперiï Ромеïв досi збереглися церкви того перiоду. Наприклад, церкви монастиря Хосiос Лукас у Фокидi.
У будь-якому разi, церква у вiзантiйському стилi буде значно краще пасувати Києву, нiж незчисленнi однотипнi храми у псевдо-вiзантiйсько- росiйському стилi, регламентованому росiйськими iмператорами. Або у стилi сучасного храмового будiвництва столицi, який не пiддається iдентифiкацiï, що, очевидно, не хвилює противникiв вiдновлення Десятинноï церкви. А хвилює ïх, на- приклад, те, що сегодня строят копии в современных материалах . Мы не можем воссоздать, скажем, плинфу, а также камень и шифер, которые применялись во времена Киевской Руси, говорить академiк Толочко. Те саме думає i доктор архiтектури Асеев: Этобудет новодел, построенный наглаз. Гораздо важнее сохранить аутентичные фундаменты памятника.
Якби людство так цiнувало iсторичнi руïни, як це роблять деякi украïнськi вченi, всi мiста i мiстечка на землi прикрашалися б сьогоднi тiльки руïнами. У Варшавi не було б Старого мiста, в Лондонi собору Петра i Павла, в Санкт-Петербурзi Бурштиновоï кiмнати та iн. Не згадуючи вже про Успенський собор, вiдбудований, як вiдомо, за допомогою сучасноï технiки та сучасних матерiалiв!
Автор книги Мати церков Руських архiєпископ Димитрiй пише: Немає сумнiвiв у тому, що все це (кампанiя проти вiдбудови Десятинноï) робиться свiдомо тими, хто заперечує будь-яку iсторичну тяглiсть, спадковiсть i безперервнiсть украïнськоï iсторiï; хто Украïну любить не духовно, а лише з корисливоï цiлi. Важко вести дискусiï, де кожен слухає тiльки себе. Iз цього приводу архiєпископ Димитрiй згадує у своïй книзi Клiрика Острозького (XVI), який говорив: Непристойна це рiч iз розслабленим про силу, iз слiпим про свiтло, iз розбiйником про мир i згоду, iз блудником про чистоту говорити i радитися.
люди, якi щиро не люблять нового старого тобто вiдновлених iсторичних пам'яток. Але ж iнодi варто подивитися на проблему з iншого боку. Якщо надiйно й майстерно збудувати Десятинну, то через якихось тисячу рокiв важко буде вважати ïï новодєлом . I нашi нащадки матимуть тодi в Києвi дуже древню i шановану Богородичну церкву у вiзантiйському стилi й будуть пишатися нею перед iншими народами. Грiх думати тiльки про тепер, панове!
Клара ґУДЗИК 13 травня 2005 р.

НАС ЗБИРАТИ КАМIННЯ orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=15799


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация